Мені осінь пахне весною.
Особливо вранці й під вечір,
Коли небо вкрите красою
Й в промінні виблискують зістарені речі.
Опале листя символ, ні не смерті
Воно каже, що скоро зустрінусь з тобою.
Птахи, що кружляють такі відверті
Й трава, мов востаннє, п'ється росою.
Мені осінь пахне домом,
А ще ковдрою і багаттям в печі.
Туди повертатися хочеться знову
Там забуваються образи дурні.
Вітер в потугах пригортає ласкаво.
Хмаринки привітні, і хай уже дощові.
Так солодко пити гарячу каву
Гуляючи містом, де майже голі усі.
Мені осінь пахне тобою.
Чимось теплим й ніжним шалено.
В цю пору в думках омиваюсь водою
І більше ночами, не боюся, що темно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2016
автор: Кіт