Просто дихати небом і твердь відчувати ногами.
Просто променем серця топити байдужості лід.
Не вогнем, не руїнами землю вкривати – садами.
Просто світ цей любити, його рятувати від бід.
Просто їсти свій хліб - хліб насущний, що день нам приносить.
Пити воду життя з щедрих пригорщ праненьки-землі.
Просто міцно плести між серцями-державами троси,
Щоб не рвала війна їх, брехня не купала в золі.
Просто бути ЛЮДЬМИ тим, у кого є тяма і мова.
Не стягати бездумно, ділитись набутим над дах.
Для добра, для краси жити в світі, мов гіль калинова.
Крокувати з усмішкою, сонце лишати в слідах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633935
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.01.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)