Між рядками усіх ненаписаних віршів,
Між негортаних древніх пожовклих сторінок
ллється тембр знайомий то гучно, то тихше,
викликаючи звично в мені поєдинок.
Я його заглушити зроблю соту спробу.
Та од марних тортур хутко стане ще гірше.
Той же тембр, а з ним і знайома подоба,
ллється в тишу мою все ніжніше і тихше...
Захлинаюся ним. Вже нема місця злобі.
Посивіла душа спрагло юністю дише.
Відкидаю усі самознищення спроби
І впускаю його все щиріше і глибше..
26.02.2015
[22:50]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633894
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2016
автор: Мар`яна Квич