На двох одна стежина

Я  буду  руки  цілувати
І  квітами  простелю  шлях,
Хоча  любов  не  передати
На  аркуші  в  простих  словах.

На  двох  тепер  одна  стежина,
І  вже  немає  темноти,
Та  миттю  пролітає  днина,
Коли  зі  мною  поряд  ти!

І  сонце  в  небі  голубому
Тобі  світитиме  щодня.
Я  доведу  як  теорему:
Ти  –  мій,  а  я  –  лише  твоя!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2016
автор: Плюта Вікторія