Скажiть, чому так швидко плине час?
Роки біжать, мов полохливi конi?
Чи може хтось все вирiшив за нас,
Та радiсно приплескує в долонi?
Скажiть, чому немає вороття?
У точку ту, з якої все по́́чалось.
Чому немає iншого життя?
Чи може є?.. То де воно сховалось?
Скажіть, чому так важко на душі?
І з дня у день, одні і тіж турботи.
Здається, що повстали всі вітри,
Усі стихії разом з ними… проти.
Скажiть, чому змiнились небеса,
I де подiвся їхнiй звиклий колiр?
Чому уся навколишня краса,
Спiтмiла раптом, вчухнув звичний гомiн?
Скажiть,чому гаряча в венах кров
Уже не так бурлить, не так клекоче.
Чому схолола мiж людьми любов,
Та сердце в грудях вже не так трiпоче?
Скажiть, чому сумлiння, почуття
Сьогоднi ледь шепоче, не кричить?
Чиє у людства світле майбуття?
Чи ще спроможне людство полютить?
© Олександр Крутій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633499
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.01.2016
автор: Олександр Крутій