АпокАліпсис розуму... Хтивих нейронів марьЯжі...
І заплаканий Місяць занурився у перигЕй...
Амальгама люстЕрок - єдина, хто правду розкаже
Про вмираючий космос на дні невеселих очей...
Перековані на арифмОметри щастя підкови
І від істини ревні ділки вже отримують куш...
Забрехалися книги і люди повторюють знову
Ніби мантри казки про безсилля затурканих душ...
За блискучий метал продають кілограмами благо,
І ганебно наклеюють ціни на кожне життя...
Але на КПП біля раю безжалісний янгол
Викидає твою індульгенцію в бак для сміття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633291
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.01.2016
автор: Віктор Банар