[i]Безумцям хоробрий співа свою пісню,
а ті все чекають, поки пукін свисне…
[/i]
Годинник зі скреготом ринувся взад
і час зупинився…
Ви сімдесят років лизали їм зад…
Ніхто не втомився?!
Обмежився в русі російський народ
і це неприємно.
Жадали свободи, гадали, що мед,
та тільки даремно…
Нащо бурелом корчувати будем,
ці пні і коряги?
У стійло покірно ми звичне підем,
під алії стяги!..
Не треба незвіданих гір і морів –
відбили охоту.
Миліше усе ж від заморських країв
рідненьке болото.
Повіримо знов в доброту сволочуг
до нової крові?
Собі підберемо самі ми катюг –
для нас це не ново.
Віднімем, розділим! – вола фарисей, –
Наповним корито.
Під храму склепінням збудуєм басейн,
але уже критий…
Не дай тільки Боже дійти до вогню,
не в бунті потреба.
Нікого, ні в чому я вас не виню.
Усім так і треба!
Не п‘ю валідол, не біжу на вокзал,
а краще не стало.
Я з сумом і болем кажу і казав –
наскільки нас мало!
Пройшло двадцять років, совок як сконав,
а нас все ще мало…
02.01.2016
[i]* Спроба перекладу твору Андрія Макаревича „ Битва с дураками-2“ чи ремейк?: http://lyricstranslate.com/ru/andrey-makarevich-битва-с-дураками-2-lyrics.html.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633081
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.01.2016
автор: Олександр Мачула