Сидів москаль п'яний на печі,
Пив горілку, сухарі гриз,...колочі.
Та пляшку він зі столу діставав,
І на бочку з бражкою вже впав.
Він ноги й руки свої поламав.
Дуже - дуже тяжко так стогнав.
Вже на майбутнє буде знати,
Як п"яний - треба в ліжку спати.
Із бражкою ця бочка клята була.
Жінка сховати від нього забула.
Він брагою горілку й пиво запивав
І пісні москальські голосно співав.
Москалі всі п'ють зранку й доночі,
Аж доки не закриються в них очі.
Так п'є - вже скільки в нього влізе,
Та рачки потім вже додому лізе.
А в хаті бражку ще вони шукають,
Якщо знайдуть, - всю випивають.
Вранці йдуть знову підхмелятись
І п'яними в калюжах повалятись.
Сто грам зранку - вільний цілий день.
Хлопот ніяких - п'яний він " у пень".
В них одна проблема - де напитись?
Вранці думка - де йти похмелитись?
Ці проблеми кожний день і цілий рік.
Так пролітає коротенький їхній вік.
Москаль пив.... і п"є,... і буде пити.
Бо він привик завжди так жити.
В них резинові кальоші - на сезони всі.
В куфайці і вушанці,...біжуть по снігу,... і росі.
А в городах бур'яни і кропива виростає,
Конопля, і дикий мак,... про дім ніхто не дбає.
Сто грам, бражка, й огірок,... у них на столі,
А бражку п'ють замість чаю і діти малі.
На москалів Вам краще не дивитись,
Щоб алкоголізмом від них не заразитись.
Автор : Алла Баранкевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632899
Рубрика: Гумореска
дата надходження 02.01.2016
автор: Алла Баранкевич