Десь дуже далеко, а може і близько
Сиділа дівчина в червонім намисті
Схилила голівку, потисла плечима
Дивилася вдалеч ясними очима
Віночок з квіток різнобарвних сплітала
І голосом чистим усіх чарувала
Аж раптом у лісі щось промайнуло
І маревом дивним усе спалахнуло...
Подалась дівчина до дива такого
Й побачила відблиск цвіту ясного!
То папороті цвіт, що велику силу має
І хто його зірве, той чари всі пізнає
Зраділа дівчина, засяяли очі
Тепер чаклувати сама вона зможе
Та тільки зірвати той цвіт захотіла
Земля під ногами її затремтіла
Злякалась дівчина, нумо тікати
Та цвіт чарівний не бажав відпускати
"Воліла чарами всіма володіти!?
Повік по землі тобі не ходити!"
Десь дуже далеко, а може і близько
Сиділа русалка в червонім намисті
Схилила голівку, потисла плечима
Дивилася вдалеч сумними очима...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632839
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 01.01.2016
автор: Zhanivna