Синій вечір моє село
Одягає у шати прозорі,
День змахне білосніжним крилом
І розтане, розсипавши зорі.
Вирушаємо в ніч, давні сни
Новорічну шукать диво-казку.
Тільки б світ був завжди ясним,
Сонцеликим, багатим на ласку.
Тільки б мама була і село,
І пісні, і вода кринична,
Не зміліло б душі джерело,
Коли юні літа відкурличуть.
Щоб летіти, не чуючи ніг,
Просто так, без причини і смути,
Щоб хотілось закутатись в сніг,
Покохати, зрости, збагнути.
Щоб забути літам своїм лік –
Нас земля покликала жити.
В шибку стукає Новий рік
З новим щастям на нове жито!
1981р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2015
автор: Ніна Третяк