Земля теперь уныла и пуста,
Над ней луна захватанным моноклем
Висит себе, и знаком ставит оклик
Фонарный столб над фразою моста.
О чем тот оклик, фраза-немота,
О чем молчат, речисты от природы,
Речные замерзающие воды,
Пустив в свои глубины холода,
О чем молчат - близки и далеки -
Речные берега, бока одной медали,
О чем молчит тебе разбитый ялик
На берегу декабрьской реки?
2015
ОРИГІНАЛ:
Земля тепер порожня і пуста.
Як Божий Дух, над нею листя жовкле -
Летить собі, і знаком ставить оклик
Ліхтарний стовп над реченням моста.
Про що той оклик, речення німе,
Про що мовчить між берегами льодом
Позбавлена рухливої свободи
Попід мостом ріка, мов резюме
Гнучких тривалістю в віки й віки
Двох берегів нечутих перемовин,
Про що мовчить тобі розбитий човен
На березі замерзлої ріки?
2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632494
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 30.12.2015
автор: Максим Тарасівський