ЗРІЗИ ПОЕТИЧНОЇ ПІРАМІДИ

                                 [i]  (УЛЮБЛЕНІЙ  БРАТІЇ  КЛУБУ-2015  
                                               НОВОРІЧНЕ  ПОСЛАНІЄ)[/i]
                                                                         [i][color="#ff9100"][b]Вітаю  друзів,  любителів  і  аматорів  поезії,
                                                                     а  також  майстрів  слова,  пародії  і  сатисфакції
                                                                                             [/color][color="#0051ff"]з  наступаючими  святами  Нового  року  і
                                                                                                                                                                       Різдва  Христового[/b][/color][/i]

Уявою  поета,  поетеси
ширяю  небесами  інь  і  янь,
де  наче  за  указами  Велеса,
феєрією  сонячної  меси
освячується  позолота  бань.

Мозаїку  усього  Ясен-Світу,
Його  позаземну  каріатиду
вирізьблює  і  стилос,  і  стило.
Одне  навчає  вірити  й  любити,
а  інше  піднімає  на  крило.

І  не  один  поет  у  цю  годину
обожнює  ще  серце  кам'яне
якої-небудь  юної  Наїни,
і  мрією-поезією  лине
у  поетичне  царство  неземне.

У  цьому  храмі,  в  келії  піїта,
напевне  знає,  що  і  їй  пора
занотувати  магію  добра
експромтами  пастельної  сюїти,
навіяної  кінчиком  пера.

Коли  її  жайворонко́ві  очі
не  оминають  опуси  мої,
я  уявляю  фею  опівночі.
І  арії  я  слухаю  охоче,
коли  один  очікую  її.

О  щирі  друзі  Шоне  і  Олекcо  –
жіночий  паж,    –  [i]я  туні-туні-я.[/i]
О  Пташко,  Любо,  Радосте  моя!
Які  близькі  ви  і  які  далекі
у  цьому  ареалі  житія.

А  в  ореолі  сяє  осіянна,
її  палкий  епітетів  фонтан,
і  Горлиця  мені  туркоче  рано,
і  буде  Аксіомою  неждана,
для  кого  я  усе  іще  Іван.

Мої  ліричні  і  живі  герої,
Космогонічні  Гойя  і  Дега,
і  невмирущий  Чахлик  і  Яга,
готові  і  до  миру,  і  до  бою,
коли  повіє  чудію  тайга.

І  ви,  жерці  Нагої  Аеліти,
чиї  [i]аі[/i]  –  такий  химерний  світ
зашореної,  буцімто  еліти,
уміючої  душу  уявити,
як  і  своїх  поез  розталий  лід.

Але  сіяє  всевидюще  око,
вітаючи  із  неминучим  роком!
А  фея  миру,  щастя  і  добра  –
Поезія,  що  кличе  за  моря,
бажає  –
                           опинитися  високо,
коли  зійде
                                           ясна  її  зоря.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632470
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 30.12.2015
автор: I.Teрен