В білих шапках по самії брови,
В димці сивій поміж ярами,
Задрімали тихі діброви,
Заколисані ніжно вітрами.
Спить за лісом стомлене поле,
Восени розпушене плугом,
В білій шубці зігрілося голе
Під глибоким і теплим снігом.
В срібних сукнях стоять покірні.
Серед поля, мов на долоні,
Довгокосі берізки сонні,
По коліна в сніговому полоні.
На гілках, розвісивши іній,
Ніч морозна без вітру німіє,
І в заметах, сховавши тіні.
Потривожити тишу не сміє.
Все заснуло…
Не сплять тільки зорі величні.
Видно їм всі знемоги та битви,
Бачать істини чисті та вічні,
Й мовчазливо горять їх молитви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632290
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.12.2015
автор: TatyanaMir