Лащиться кішкою сліпо довіра,
Тягнеться ближче всім тілом до сонця.
Ти не чекав певно цього допіру,
Та не ховай по глибинах емоцій.
Бризки з душі фонтанують у свято,
Маревом кутають, лагідно пестять,
Їм усміхнешся - віддячать стократно -
Сяйвом освітять усі перехрестя.
Стиха мурчить заспокійлива ніжність,
Хочеться нею пригладити скроні.
Так би просиділа поруч всю вічність
На намагніченім нами осонні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2015
автор: Оксана Дністран