я відчуваю спонтанно-дико
невідворотно-тремкі моменти
летіти хочу вперед! чи вмерти?
щоб оминути зустрічне лихо
годинник манить своїми стрілками
у танці часу з невідворотністю
і каламуттям її прозорості
вростає в мене цупкими гілками
колючим дротом по вухах скручений
смакую образ чужого хорошого
казково-древнього мохом порослого
граніту холодного в пальцях пекучого
блукання постатей посеред вулиці
осінніх тіней у парі з примарами
що ловлять звуки зубами між хмарами
в лякливій тиші що б'є у вилиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631931
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.12.2015
автор: yurr