Ти вплітала в білі коси надвечір"я...
І манила заклинаннями-піснями.
Щось таємне загорілося між нами,
Заплелися наші долі у сузір"я.
Завела мене в безодню мрій, спокусо,
Скільки зваби ув очах твоїх безодні!
Вже мене не спинять аргументи жодні -
Я без бою у полон тобі здаюся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2015
автор: Юрій Заводюк