Україна гірко плаче,
За дітьми ридає:
«Де ти, сину мій, козаче,
Довго щось гадаєш?»
Бо ж засіли бусурмани
У владі й ґвалтують,
І старцюють, і туманять,
Народу не чують.
Зерна правди вже приспали
І на черзі – воля;
Кров не раз уже спускали.
Чому така доля?»
«Україно, ми з тобою, –
Відгукнулись діти, –
Ми не хочемо з ганьбою
Жити і терпіти.
Розправляймо крила волі
Та включаймо розум,
Щоби ті, хто нас неволить,
Не були й в порозі!»
26.12.2013.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631854
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 27.12.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)