Засвітилась в небі зірка,
Сповіщаючи новину:
Породила Божа Діва
Христа Спаса – Бога Сина.
І сповила те дитятко,
І у яслах примостила…
Хай зростає ангелятко, –
Не в хоромах Божа Сила.
Божа Сила лише в Правді
І Любові – в Заповіті.
Душі всі підуть до раю,
Якщо чесні будуть в світі.
З нами Господь розмовляє,
Посилає Світло в днину.
Він про кожного з нас дбає
І про хлопця, що загинув…
Вся родина коло столу,
Чути, як малятко плаче.
У кутку – сніпок і сіно,
Усе так як колись, наче…
Встав Господар за столом –
Дяку Господу складає
Гідно, з схиленим чолом –
Дух молитви всіх єднає.
Кожен рік з Тобою, Боже, –
Від народження в Дитятку –
Проживаєм, як належить,
До кінця і від початку.
На землі ми, як в гостині –
Справи кожного Бог бачить.
Пам’ятати треба нині:
Син вродився, щоб пробачить…
Знов зійшла ясна зоря,
Світлом Край весь освітила.
В кожнім домі і кутя,
Й коляда, й молитви сила.
І велика радість в нас –
Любов душі полонила,
Бо витає в небесах:
Діва Сина породила!
ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631613
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2015
автор: палома