Один на один.


Безпритульність  думок  –  це  вже  діагноз.  
Так  і  запишіть  до  картки  хворого,  нехай  хоча  б  десь,
у  них  буде  місце  де  покласти  валізи.
Вони  безнадійно  блукають  у  пошуках  домівки,
щоб  відчути  затишок.
А  їх  просто  порівнюють  з  дешевим  невиразним  ескізом.

Невже  ось  так  легко  їх  можна  забути,
викинути  за  межі    дозволеного  
і  просто  зникнути.
Ви  серйозно  вважаєте  ,  що  вони  звичайні  жарти?
Люди  чудові  актори.
Але  сухий  фільм  із  ще  гіршим  сценарієм
уже  нічого  не  вартий.

Простіше  простого  розмежувати  територію,
вигадати  безглуздий  план  із  купою  неважливих
рангів.
Так  він  тримає  у  собі  інший  сенс,  щоб  не  втопитись
у  цій  манірній  рутині,    повертається  
гіркими  сльозами  руїнного  бумерангу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631572
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2015
автор: Даринка Мрачек