Знову листя упало до ніг,
Прохолодно на вулиці стало.
Осінь стелить своє покривало,
Чути в парку ще радісний сміх.
Погляд ніжних очей що зберіг,
Я ніколи повір не забуду.
Він завжди супроводжувать буде,
Між Галактик і сотні світів.
У мережанім сяйві зірок,
Що так ніжно моргають із неба.
Зазираючи в очі до тебе,
Долі роблять усміхнений крок...
Я гарячі долоні твої,
Цілуватиму з ранку до ночі.
Бережуть нехай сни нас пророчі,
Посилаючи мир на землі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2015
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)