[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PH49PxhoS5I
[/youtube]
Хтось сказав, що мовчання - золото.
Жодне слово не скаже так...
Та чомусь без слів дуже холодно.
Як прожити без слова? Як?
Та боюсь чомусь слова гіркОго,
Що цвіте на вустах полином.
Так хотілось би слова такого,
Щоб сп"яніти, неначе вином.
Як люблю я з тобою мріяти,
І дивитись на сонця схід.
І думки про мовчання розвіяти...
Просто вірити, вірити слід.
Коли сонце затьмарять хмари,
І посипе колючий сніг,
Я відчую очей твоїх чари,
І розтане у серці лід.
Та мовчання буває зрадою.
Що із того, що серце болить?
Скористається легкою спробою:
Хворе серце сильніш роз"ятрить.
Та відкинем думки про невірність,
Ніжні струни хай грають в душі.
І відчуєм мовчання чарівність,
Що не зникне у злій метушні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631153
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2015
автор: Н-А-Д-І-Я