Герой мій – дядько з України,
В село до нього стежка йде,
З віків прадавніх і донині
Селянській рід він свій веде.
Отой, що хліб ростив у полі,
А часто й кусника не мав
Й наперекір нужденній долі
Піснями душу звеселяв.
Над ним пани завжди стояли
У різних званнях та чинах,
Та все закони видавали
Щоб «яко благ» був «яко наг».
А він не міг ту землю зрадить,
Що прадід ще його орав
І на якій як пану править
Йому сам Бог заповідав.
Й хоч не добився він ні слави,
Ні орденів і ні чинів,
У нас би не було держави
Без отаких ось селюків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630943
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.12.2015
автор: Артем Хвиля