Ти, матусю, пробач,
Що тебе я не чула.
Ти ночами не плач,
Я тебе не забула...
Я люблю тебе, знай,
І тебе пам'ятаю,
Хоч поїхала в край,
У якому страждаю...
Не скажу тобі, ні,
Що погано без тебе.
Я живу, ніби в сні,
Щось робити вже треба...
Щось міняти вже час,
Та й пора вибирати.
"Скільки горя для нас?"-
Треба в долі спитати.
Ти любила до дна,
Все життя віддавала.
А тепер ти одна,
Було, значить, замало
Твоїх сліз, твоїх ласк
І ночей недоспаних...
Як же хочеться враз
На хвилинку до мами.
Дай же, Боже, молю,
Їй здоров'я для тіла,
Для душі кришталю!
Щоб ніщо не боліло,
Щоб чекала усіх
У ріднесенькій хаті,
Бо багато тих слів,
Які варто сказати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630390
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.12.2015
автор: Vitamina