Покоління байдужих, покоління сліпих.
Як вже сили нездужа, то іди покури.
Тільки спалахи світла ти сховай не сліпи.
Ми на мигах не в силах, ми сліпі, ми дурні.
Покоління незрячих до чужої біди,
Коли треба, то бачу, як не треба — зажди;
Відвернуся, заплачу, витру сльози і в бій.
Покоління незрячих не побачить мій біль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630290
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2015
автор: Каріна Андрощук