Холодним словом різонуло
І покотилось,як луна,
Чи зойком серце стріпонуло,
Чи рветься із душі вина?
Стрімка, як рік гірських потоки,
З жалю та ревнощів той плід
Спливає кров"ю, лічить кроки
Тонкий тріщить, так лунко, лід.
Неначе булава і плаха,
Яким несе вона уклін
Любов, як хижа росомаха,
Що піднімається з колін.
Коли зітхне на повні груди,
Що їй те слово, ті мечі?
Вона була і знову буде,
Із року в рік,вдень і вночі.
21.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2015
автор: Ліна Ланська