(Бабусині спогади.)
Кіз не бачило ніколи
Те допитливе дівчатко.
Ще мале було до школи,
Двір був школою спочатку.
Всю «науку» проходили
На подвір'ї, на майдані.
Все «надійно ухопили»,
Театральні мали дані.
Якось їй зустрівся козлик:
Що за чудо, що за диво?
Дивний в нього дуже носик,
Та яке ж воно красиве!
І голівкою він крутить,
Наче дівчинку вивчає.
Ухопив зелений прутик,
Пожував – і вже немає.
Язика все виставляє,
Очки мружить і сміється,
До змагання припрошає,
А нарешті і плюється.
«Ну, занадто це вже дуже!» -
Розгнівилося дівчатко:
«Я тобі покажу, друже,
Що і як – та до порядку!»
Все показувати стала:
І сукало йому дулі,
Язика ще виставляла,
Ноги, начебто ходулі…
Що там тільки не бувало!
А цапок собі сміявся
І завзяття його брало,
До атаки готувався.
І коли то вже нарешті
Там кінчалася вистава
«Як Івановій же тещі
Тітка Мотря показала»,
Так дитя те повторило,
Як та тітка там плескала.
Те цапка так розізлило,
Що дівчатко й не чекало.
Як побачив цю картину,
Наїжачивсь, розігнався,
І як влупить нижче спини…
Став і знову засміявся.
Вже обходило дівчатко
Того цапа стороною
Та вже думало спочатку,
Щоб не стрітися з бідою.
Тож обходьте, браття любі,
Й ви нечисте стороною,
Не беріть, що миру любе,
Бо візьме і вас з собою.
Те, що в мирі є високим,
То огида є для Бога.
Хай не буде рот широким,
Щоб не стала ти убога.
А прийми Ісуса жертву –
Дар любові і спасіння!
Він воскрес для тебе з мертвих,
Ти прийми Його насіння!
І рости на Божу славу
У здоров'ї, в щасті, в мирі!
Богу честь, хвала, держава!
Славте Бога, будьте щирі!
Галина Яхневич.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630124
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2015
автор: Тріумф