Ти не знаєш у чому причина
І не бачиш мотиву в словах.
Повторюся: твої це картини
Інтригують завжди по ночах.
Є всього лиш чотири любові,
та мою не опишуть вони.
Почуття до мистецтва, до волі
І до всього, що створюєш ти.
Закохатись в невидимий всесвіт
І літати в твоїх небесах.
Саме тут почуваюсь чудесно
Як в реальності, так і у снах.
Ти спитаєш: а як це можливо?
Перестань, зупинися, забудь.
Я не хочу втрачати людину,
Що доповнює так мою суть.
І тепер ось я слухаю тишу,
На траві вже краплини роси.
Неймовірно запалюєш душу
Дивовижним відтінком краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629980
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.12.2015
автор: Дух волі