[quote]Мені болять твої вірші!
Ними душа моя прикута...
("Мене болить...")[/quote]
Нехай твій біль мине, немов приснилось
Тобі це в сні й це було лиш жахіття...
Прошу, не плач, не злись... В мені сказилась
Ота іскра, що схожа на суцвіття...
Вона розквітла й поглинала добре...
Але тепер - усе. Пробач дурного...
І та межа для нас - Ярилів обрій...
Ти не чужа! І я не прагнув злого!
Тепер я не мовчу - я сповідаюсь...
Я зрозумів провину і покуту...
І все мине - я вірю, сподіваюсь...
Надії і мости вкрадуть отруту
І заховають у собі навіки...
Я був тим болем, з цим я маю згоду...
Але тепер я вилікував ріки,
Я повернув їм ту первинну вроду...
І ріки ті, що звуться так - стосунки,
Тепер ми повернемо - в нас є сила!
Мені вже не потрібні подарунки,
[i]Мені потрібна ти лиш, моя мила...[/i]
19.12.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629925
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.12.2015
автор: Systematic Age