як це знайоме
чуєш, як це знайоме
брате мій, пам'ятаєш як ми зривали стяги
і дарували їх всім перехожим?
і як ти ходив в кирзових чоботях
і не хотів бути на усіх схожий.
брате мій, але зараз ми обоє змокли
підскажи, вже тоді люди були грішними?
вже тоді люди ставали на коліна?
вже тоді люди були сліпими та глухими?
як це знайоме
чуєш, як це знайоме
брате мій, чому ми блукаємо по колу?
і все ще пошуках ворога в собі?
можливо час змиритись і сходити до психолога?
а не ховатись у твоїй норі чи у моєму скиті?
братей мій, чому не впізнаємо дорогу, де були?
чому всі речі сестер лишили в монастирях?
чому так пізно розуміємо, що цирк у голові
коли ти і я - бліді, коли ти і я - не живі
коли ти і я - одні, коли ти і я - у війні
не на війні, адже болото в нас з тобою одне
а підсніжки затоптали ті самі - невідомі вороги в собі...
як це знайоме
чуєш. як це знайоме
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629225
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.12.2015
автор: Антон Геч