Не забув до сьогодні про тебе ні грама
Бо ти ж мені була, як сонце, як мама.
Не забув до сьогодні про тебе ні трішки,
Бо любив інтелекту я твого горішки.
Не забуду і далі твій запах чи погляд,
Як складається в бантик твоя верхня губка.
Годувала мене і в посилений догляд
Ти завжди замикала мене, як голубка.
Надзвичайно живучий мій дотик любові.
Ти уже не зі мною, а я все люблю.
Нам вже рік, і я знову з тобою у Львові.
Ех, якби ж то знання, що я зараз не сплю.
Вітаю з річницею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628514
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2015
автор: Андрій Конопко