Спи, коханий!
Пряде завісу
Павучок з чарівного лісу,
Загляда молодик з зірками
У віконце…
Засни, коханий!
Серед осені
З жовтим листом
Ти, коханий, моїм був Лисом.
Приручилась та приручила…
Ти – пізнав мою душу, милий…
Вирина дороге обличчя
Лиш у тузі тебе покличу…
Знов тривожними марим снами,
Та світанками поміж нами
Рожевіють розкриті губи…
Все спокійно у світі, любий.
Все спокійно.
Прядеться тиша.
Небо синє зірки колише…
Ніжність постіль твою стелила…
Все спокійно у світі, милий!
Завтра сонце розвіє зорі.
Встанеш радісним і бадьорим,
Бо від сутінок до світання
Доля нитку пряде кохання…
Через серце проходить нитка,
На вустах все бринить молитва,
Не порушить твій сон сльозою,
Бо кохання моє – з тобою.
Спи, коханий.
Твій сон віднині
На долонях у берегині,
З поцілунком її вустами…
Не тривожся.
Я - тут, коханий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2015
автор: Ірина Лівобережна