Цвіте, буяє ворожнеча:
А той такий, а той сякий!..
Вже не дивує колотнеча,
В ній молодий і в ній старий.
Шукати ворога – це модно,
Єднають ненависть, азарт.
І мир сприймають прохолодно,
Любов, братерство – наче жарт.
Лунають ворогам прокляття,
Немов би це вже і не гріх,
Йдуть до безумного завзяття,
Щоб викликати глупий сміх.
І звичними вже стали бунти,
Облоги, штурми і пікет,
Зелено-плямні форми, гурти,
Розбірки, крики, інцидент...
Де треба, можна і збрехати,
Лиш би повірили тобі.
Із гнівом легше нападати,
Кричати легше в боротьбі.
Куди ведуть ці злоби, чвари,
Чи до добра, чи до біди,
Хто в них збирає гонорари,
Хто тішиться: «Лишень вкради?!..»
07.12.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627131
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.12.2015
автор: С.Плекан