Куди б ти, пташко, не летіла,
Куди б не їхала, не йшла,
Якого б меду ти не пила,
Шукати будеш ти кубла,
Там, де відкрила вперше очі,
Шукала губками соска;
Де перші сни твої дівочі,
Де гладить мамина рука.
Де верби хиляться над ставом,
Китиці кинув очерет.
І гонить хвилі по отавах
Пустун, ласкавий вітерець.
Нема любові в чужім краї.
Для всіх вона лише чужа.
Дарма, що гарно так співає,
Що добра, мудра – та діжа,
Куди пани свій бруд зливають.
За гріш таланти продають,
Сумують, плачуть і зітхають –
Рабами в більшості живуть.
І заздрить той, що він не знає
Й поради щедро роздає.
У клітці пташка не співає,
Вона лиш звуки видає.
Тоді, коли свій край побачить,
То пісня дзвінко зазвучить,
Усе усім вона пробачить,
І Україна буде жить!
Галина Яхневич.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626861
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2015
автор: Тріумф