Не плачте, не сумуйте…

Не  плачте,  не  сумуйте…

Моя  родюча  земле,  Україно!
Ти  зрошена  сльозами  матерів,
Що  пагонами  по  весні  зійдуть  на  нивах,
Але  не  зможуть  повернути  їм  синів!

Не  плачте,  не  сумуйте,  одинокі,
Герої  ваші  дивляться  з  небес.
Вони,  мов  янголи  і  зірки  синьоокі…
А  з  ними  Бог  і  Син  його,  який  воскрес!

Душа  дітей  зігріє  сонця  світом,
Хмаринкою  торкнеться  сивини,
А  по  весні  розквітне  білим  цвітом
І  буде  з  Вами  завжди  на  землі!

Не  плачте,  не  сумуйте,  моя  мамо,
Я  Вас  тепер  з  небес  люблю!
Прошу  Творця,  щоб  скінчилась  війна  кривава,
Щоб  діти  жили  на  землі,  а  не  в  раю!

Щоби  вони  могли  любити  і  кохати,
Народжувати  Вам  своїх  синів,
І  щоб  ніколи  не  пізнала  жодна  мати,
Пекельної  і  чорної  біди!

29.  01.  2015  м.  Львів  автор  Наталя  Калиновська

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626539
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.12.2015
автор: Наталі Калиновська