Втоплюсь напевне,як згадаю небо,
Над тихим плесом - променів бурштин.
Порину вглиб, а ти тепер один,
Шукай єдину, не кажи:"Не треба..."
А може, щоб побачитись з тобою,
Втоплюсь отут, де берегом колись,
Тоді ще наші мрії не збулись...
Спішила Мавка, може за водою?
Втоплюсь, як ніжність зазирне у очі,
Тобі до ніг на ранок упаду -
Рожевий лотос відведе біду,
Колись прийду...як завжди...опівночі...
05.12.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2015
автор: Ліна Ланська