Мам,не питай в мене про нього,
Душа болить від всіх цих запитань.
І якщо чесно,я би випила спиртного,
І навіть закурила б без вагань.
Мам,мені так мало років,
Та стільки шрамів уже в душі,
І до депресії ще кілька кроків
Ми зовсім стали із ним чужі.
Мам,а я без нього,знаєш,вже не зможу,
Мені набридло грати цю фальшиву гру
Що мені байдуже,що серце ним я не тривожу,
Насправді,без нього я просто помру.
Мам,буває час коли не хочу жити,
І не поможе заспокійливе мені.
Життя-це море,в ньому треба плити,
Та як же плить,коли душа на дні?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2015
автор: Світлана Мельник