Така собі казочка про любов…

Уголос  ти  сказав  мені:  "Люблю",
а  пошепки  додав:  "так  буде  вічно"...
і  крок  за  кроком  ми  змінились  на  сім'ю,
казково,  мелодійно,  символічно...
Сміялись  разом,  жартували  повсякчас,
в  кіно  ходили,  кидались  поп-корном,
сварились  рідко,  не  тримаючи  образ,
разом  здались  у  почуттів  полон  ми...
Любила  слухати  твої  гучні  пісні,
ти  так  щемливо  грав  їх  на  гітарі,
і  тексти  сам  писав  все  уночі,
я  слухала  і  серце  тріпотало...
В  очей  твоїх  дивилась  океан,
в  них  розчинялась  всесвіту  безодня,
їм  не  властиві  лють,  зрада,  обман,
лише  одні  такі  -  мільйон  відсотків...
"Нас  буде  троє..."  -  голос  майже  зник,
мені  здавалось,  вся  планета  зупинилась,
Я  вперше  бачила  як  плаче  мій  Мужик,
ти  обійняв,  сказав  -  "Мрія  здійснилась"...
В  тобі  тоді  було  стільки  всього,
у  цих  обіймах,  поцілунках  і  вітаннях,
це  був  черговий  до  майбутнього  наш  крок,
і  вже,  здається,  точно  вирішальний...
Дві  пари  дорогих,  рідних  очей,
в  них  розчинялась  всесвіту  безодня,
ми  будем  кращою  за  всіх  інших  сімей,
одні  такі  -  і  це  мільйон  відсотків...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2015
автор: Sama_po_Sobi