Небо зорю перекує на світло золотє.
Втішаймося осінньою порою ранньою.
Купає,п,янить аромат пожовклого листя.
Цідить сонечко крізь долоні
свої яскраві промені,
прагне душа життєвої повені.
Всесвіт сили нам додає,
топить в єнергіях власних,
осягти бажає душі наші ясні.
Мов золото, листя навкруги,
сон осінньої сумної пори.
Вітерець легким подихом тривожить,
діаманти сліз уносить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625749
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.12.2015
автор: Svitlana_Belyakova