39. Мертві поети

Вище  прапор,  будь  гордий  собою!
Ми  підемо  разом  сьогодні  до  бою.
І  хай  дієслівна  рима  між  нами.  
Ми  мертві  поети  -  римуєм  простими  словами.

Тут  кожен  за  себе,  а  нас  вже  є  двоє.
Ще  трішки  -  і  впаде,  згорить  їхня  Троя.
Не  твоя  й  не  моя  проклята  війна.
Ми  мертві  поети!  Налийте  вина...

Ковтайте  отруту  і  вірте,  що  ви...
Тепер  на  Олімпі,  неначе  Боги.
Начхати  на  форму  у  цьому  вірші.
Давно  вже  померли.Ти  з  нами,  чи  ні?!

Хто  впав  серед  нас,  той  знову  помре.
Ти  чуєш,  як  вітер  над  нами  гуде?!
Тож  лава  до  лави  -  вперед  на  атаку...
Сторінку  хтось  вирвав,  що  далі  сказати?

Невидана  книжка  згоріли  дотла.
В  долонях  лишилась  лиш  чорна  зола,
І  фенікса  знак  на  твоїй  руці  -
Відродишся  знову  не  в  цьому  житті.

21-23.10.2015

©  Богдан  Кухта  

#Вірші_в_КУТочку
#CоціоПат

Читатити  онлайн  -  https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs

[youtube]https://youtu.be/Whr9mKN_weo[/youtube]

Підтримати  автора:
4441  1144  2483  1947  -  моно
4149  4999  9060  2763  -  приват

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2015
автор: Kukhta Bohdan