Вийдеш в підштаниках мамкиних,
З гітарою діда, подертою.
Під падік на лавочку ламану,
Сядеш і шось забренькаєш.
Щось про життя і про вулицю,
Про дівку, що вчора покинула.
Понуро по струнах пройдешся,
Коли ж ти вже схаменешся?
Тобі вже за 20 давно, і знаєш,
Пора вже від мамки валити.
Ти незламний безробіттям і кризою,
Бо народжений щоб вижити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625556
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2015
автор: Васильева