Моєму земляку Євгену Сверстюку в день пам'яті

Білим  птахом  з  чорною  ознакою
Відлетіла  в  небеса  його  душа.
Угорі  в  польоті  стала  крапкою,
Крапкою  в  кінці  його  вірша.

Не  ходити  між  людей  дорогами,
Повернеться  лише  строфами  рядків,
Думами  своїми  і  тривогами
Світ  змінити  він  завжди  хотів.

Він  на  нас  вже  придивляється  згори,
Миготять  зірки,  мов  серця  його  стук.
Не  напише  більше  жодної  строфи:
"  Щиро  Ваш  поет,  Євген  Сверстюк."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2015
автор: Богдана Копачинська