За пеленою сонних вік
Реальних поглядів світанок
Торкнеться холодом до щік,
Тоді почнеться долі ранок.
Цей гострий зір у майбуття
Сплететься з чимось неможливим,
Бо розумом ти ще дитя,
А віком ти здаєшся сивим.
Ти не встигаєш просто жить,
Бо сліпо гонишся за часом,
І все чекаєш на ту мить,
Щоб біг свій замінити вальсом.
Скупе на радості життя,
А щедре тільки на сміття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625093
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.11.2015
автор: Лана Мащенко