Я загубила спокій у той день,
Як зрозуміла, як тебе кохаю,
Ти був єдиний серед всіх людей,
Якого я усе життя чекала.
Та осінь ця забрала в нас тепло,
Одна лиш мить – і ми чужими стали,
Надії всі розбилися, як скло,
А нашим мріям крила поламали.
І знов дощами плачуть почуття,
Самотність в душу загляда журбою,
Ця зустріч і розлука – півжиття
Напівстраждання і напівлюбові.
Та душу не розділиш пополам,
Між нами крапку знову хтось поставив,
І зруйнував кохання мого храм,
А доля наше щастя обірвала.
І знов сама у світу на краю
Про порятунок я благаю небо,
На перехресті всіх шляхів стою,
Та всі дороги не ведуть до тебе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2015
автор: Юлія Л