У Сатани були чотири дочки,
Красиві наче квіточки з віночка.
Їм батько наречених вибирає
І темні плани в голові складає.
Найстаршу заміж дав за короля,
Якого вся боялася земля.
Й дарована була їй сукня синя,
"Віднині зватимуть тебе Гординя!"
А другу видав заміж за купця,
"Тепер ти Жадібність, моє дитя!"
А третю донечку він Заздрістю нарік
І з музикантом на життя прирік.
Готує наймолодша своє вбрання,
"Тебе, дитинко, зватимуть Кохання!"
За руку ніжно донечку узяв
І всьому людству він її віддав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624627
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2015
автор: Арлекін