День минув-наче мить,так невпинно.
Зупинити не в силах,ми,час,
Літо й Осінь давно промайнули
Для зими розчищаючи шлях.
Небо сіре мов, спить,у зажурі,
Сніг мете застиляючи путь.
Все навколо оділося в біле-
Нам цей вечір,уже незабуть.
По засніженім саду пройдемся,
Зорі з неба освітять нам шлях.
Хоч роки пролітають так швидко
Та нам буде ,про що ,ще згадать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2015
автор: лютікі