Пора, пора…

                                     Я  намагаюсь  зрозуміть,
                                     Що  в  цьому  світі  стало?..
                                     Чому  між  нами,  між  людьми-
                                       Добрих  людей  так  мало?..
                                         За  те  багато  у  нас  є,
                                         Отих,  що  люблять  красти,
                                         Добра  від  них,  звісно  не  жди,
                                         Лихої  жди  напасті.
                                         Вони  засіли  там,  вверху,
                                         І  рвуться  лиш  до  влади  
                                         Гроші  лопатами  гребуть,
                                         Й  великі  мають  вклади,
                                         І  лимузини,  й  хороми,..
                                         Одягненні  із  шиком-
                                         Костюми,  плаття  і  штани,  
                                         Пісні  у  них  лиш  пики...
                                         І  партій  в  них,  не  зрахувать,-
                                         Усякі  блоки  й  спілки,
                                         А  бідним  людям  віддають-
                                         Від  бубликів  лиш  дірки...
                                         Працюють  так  собі,  чуть  -  чуть,                                          
                                         Про  себе  добре  дбають.
                                         І  більш  за  день  один  гребуть,
                                         Ніж  люди  в  місяць  мають.
                                         А  ще  ж  в  них  бізнес  гарний  є,
                                           Фірми  дають  прибутки,
                                           Земля  і  надра,  й  банки  -  їх,
                                           А  ми  для  них  -  придурки...
                                           Делікатеси  теж  для  них,
                                           Курорти,  світські  спілки,
                                           І  кров  людську  вони  вже  п'ють,
                                           Ще  більше,  ніж  горілку.
                                           Мені  здається,  що  й  війна,
                                           Для  них  також  забава,
                                           Бо  ж  наживаються  й  на  ній,
                                           Таке  у  них  є  право...
                                           Отож,  я  й  хочу  зрозуміть,
                                           Чому  ж  такеє  стало?
                                           Усе  забрали  й  загребли,    
                                           І  їм  все  мало,  й  мало...
                                           А  простим  людям  й  заробить
                                           Не  завжди  є  де  гроші,
                                           І  животіють,  не  живуть,
                                           Хоча  вони  й  хороші.
                                           Пора  вже,  люди,  нам  пора-
                                           Цю  напасть  зупинити,
                                           Послать  подалі...І  щоб  ми
                                           По  -  людськи  могли  жити...    
                             
                                 
                                   
                                     
                                           
                                 
                                                         

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624561
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 28.11.2015
автор: геометрія