Виростають діти,
Крила розкривають.
Наче дивні квіти
Щодня розквітають.
Розкривають крила
І злітають в небо –
Доля їх зманила,
Бо так певно треба.
Поведе їх доля
У далекі краї,
Де небесна воля,
Дзвінкі водограї.
Водограї долі –
Мить, і все змінилось.
І все мимоволі
В роках розгубилось.
Розгубились мрії,
Дитячі забави.
Де жили надії –
Буднів злі вистави.
Життя – сумні ріки,
Ніч – турботи днини,
Та найкращі ліки
Рідної хатини…
Виростають діти,
Крила розкривають.
Наче дивні квіти
Щодня розквітають.
І куди б не літали,
Здолала б де втома,
Щоб вчасно згадали –
Чекають вас вдома.
12.11.2001 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624473
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2015
автор: Андрій К