Тримаючи тебе за руки,
я подивлюся в твої очі,
і прошепочу, наче мантру:
"все буде добре, любий мій".
Затихнуть всі навколо звуки,
і в таємничій тиші ночі,
почуєм, наче пісню, вітру
поривчастий, тужливий вий.
Ти серед тисячі доріжок,
зумієш вірну відшукати,
а я, надійна та незрима,
у серці буду й навкруги.
І найніжнішою з усмішок,
я душу буду зігрівати,
коли надворі град чи злива,
чи замели усе сніги.
Ти обійми, ти розчинися,
все відпусти...нехай не знає
ніхто, як часом серце ниє...
Все знати буду я одна.
Ти поцілуй... ти зупинися
лише на мить...життя триває!!!
А за вікном все вітер виє...
тужлива пісня...затяжна...
© Юлія Сніжна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2015
автор: Юлія Сніжна