Ще на лавці посиджу
і у воду подивлюсь,
а десь може є рибалка,
що мовчить, думає палко.
Тільки вудочка стоїть,
коли рибка стане плить?
А інший рибалка
в човні пливе плавно.
На поверхні озерної води
сонця пізнього не видно,
вітер хмари відносив,
листя і гілки приносив.
Чи спіймав рибака щось,
щоб рибацьке щастя відбулось?
Не дізнались та іти почав
дощ, що вітер накликав.
Пішли хвилі у танець,
шумів вітер і очерет,
іще гілочки верби,
ловись рибка та ще дві!
Фотографія автора.
15.11.2015.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624413
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.11.2015
автор: Светлана Борщ