Так чомусь бажається

Із  Парижем  навести  контакти
Так  чомусь  бажається,  кортить.
Ну,  і  що,  що  там  були  теракти?
Це  мене  ніскільки  не  страшить.

Що  кому  написано  у  генах,
Те  і  буде  -  не  втекти  в  кущі.
Нас  не  стане  на  землі,  а  Сена
Буде  колихатись  у    душі.

Бийте  дзвони  –  радісно  і  р’яно.  
Хай  життям  наповниться  Париж.
Я  приїду,  в  Нотр-Дам  загляну,
Назбираю  з  вулиць  дивовиж.

Піднімусь  на  Ейфелеву  вежу.
Вірю,  не  торкне  її  ІДІЛ.
Загашу  підреберну  пожежу
Тисячею  витоптаних  кіл.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624318
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)